Паливо чи електромобіль: чи перехід на електромобіль дешевше, чи просто екологічніше?
Зростання кількості зарядних станцій для вантажних автомобілів по всій Європі призвело до перехідного періоду на розгалуженій дорожній мережі континенту. Для багатьох операторів автопарків та водіїв класичні вантажні автомобілі з дизельним двигуном досі залишаються найкращим варіантом. Однак у міру розвитку галузі перехід на електричні вантажні автомобілі стає все більш неминучим.
Щоб оцінити доцільність переходу операторів автопарків з дизельного палива на електроенергію, компанія SNAP провела дослідження, присвячене порівнянню витрат на зарядку та заправку вантажних автомобілів на різних європейських вантажних маршрутах. Ми підрахували економію коштів у євро на 100 км при використанні електроенергії порівняно з дизельним паливом у 35 європейських країнах.
Ми з’ясували, що Ісландія посіла перше місце з середньою економією витрат у розмірі 61,03 євро на 100 км, а інші країни Північної Європи — Норвегія та Фінляндія — посіли відповідно друге та третє місця за рівнем економії витрат. На протилежному кінці рейтингу Хорватія показала найменшу економію витрат — 19,96 євро на 100 км, за нею йдуть Кіпр та Молдова.
У цій статті ми розглядаємо економію витрат у кожній європейській країні та аналізуємо деякі зовнішні фактори, що можуть впливати на ці показники. Крім того, ми детально розглядаємо, яким може бути майбутнє електровантажівок у Європі, а також те, як вони можуть допомогти операторам автопарків та водіям заощаджувати кошти, зокрема на витратах на утримання водіїв.
Як співвідносяться витрати на електровантажівки та дизельне паливо в країнах ЄС
Наше дослідження показало, що в кожній з досліджених європейських країн використання електровантажівки з підзарядкою від електромережі дозволяло заощадити кошти порівняно з використанням традиційної вантажівки, що працює на паливі. Головна відмінність полягала лише в тому, наскільки різнилися розміри економії. Наприклад, ціна на електроенергію в найдорожчій країні — Ісландії — на 206 % (41 євро) вища, ніж у найдешевшій країні — Хорватії.
Ми з’ясували, що в середньому водій електровантажівки економить 30,59 євро на кожні 100 км порівняно з водієм дизельної вантажівки. Це означає, що водії електровантажівок, які здійснюють міжміські перевезення, заощаджують у середньому 37 200 євро на рік , а водії, які працюють на внутрішніх маршрутах, — 24 800 євро.
Для збору даних ми проаналізували 35 європейських країн і порівняли витрати на енергію або паливо на 100 км для двох типів великовантажних автомобілів (ВВА). Це були стандартний дизельний ВГВ, з припущенням про споживання палива 35 літрів на 100 км за середньою роздрібною ціною дизельного палива в кожній країні, та електричний ВГВ, з припущенням про споживання електроенергії 108 кВт·год на 100 км на основі середнього тарифу на електроенергію для нежитлових споживачів. ПДВ та відшкодовувані податки були виключені з цих розрахунків. Порівняння відображає лише прямі витрати «на заправці» або «на зарядній станції», без урахування таких факторів, як розмір автопарку, укладені контракти на постачання енергії або майбутні зміни цін на паливо та електроенергію.
Під час дослідження цін на дизельне паливо та електроенергію використовувалися дані з низки джерел, зокрема Eurostat, CEIC, GlobalPetrolPrices, Webfleet та Gov.uk. Варто зазначити, що в деяких із цих джерел вживається термін «Велика Британія», а в інших — «Сполучене Королівство». Для цілей цього дослідження обидва терміни розглядалися як взаємозамінні.
Країни, які найбільше економлять завдяки переходу на електричні вантажні автомобілі
Наразі Ісландія (61,03 євро), Норвегія (49,31 євро) та Фінляндія (49,12 євро) є країнами, де перехід на електровантажівки дозволяє заощадити найбільше коштів.
Це значною мірою пов’язано з тим, що ці країни входять до числа найдорожчих у Європі за ціною на дизельне паливо. Ісландія посідає перше місце серед найдорожчих країн Європи за ціною на дизельне паливо (2,07 євро за літр). Така висока вартість значною мірою зумовлена географічною ізольованістю країни порівняно з рештою Європи, через що витрати на імпорт дизельного палива є значно вищими, ніж у інших європейських державах. Ісландія, як і Норвегія та Фінляндія, також відома високими податковими ставками, що теж сприяє високій вартості палива.
Норвегія (32 %) та Ісландія (18 %) також посідають перші два місця у світі за часткою електромобілів у загальній кількості легкових автомобілів на дорогах. Як наслідок, обидві країни вклали значні кошти в розвиток інфраструктури для заряджання електромобілів.
Невеликі розміри Ісландії та наявність головної кільцевої дороги також полегшують встановлення зарядних станцій для електромобілів з регулярними інтервалами для водіїв електричних вантажівок. Такі ж міркування можна частково застосувати й до інших країн з меншими дорожніми мережами, де рівень економії витрат є високим, зокрема до Албанії, Сербії та Бельгії — хоча слід зазначити, що в усіх трьох країнах ціни на дизельне паливо є одними з найвищих у Європі, що впливає на різницю в економії витрат.
На наведеному нижче графіку показано 10 країн, у яких використання електричних вантажних автомобілів забезпечує найбільшу економію витрат:
«Водії по всій Європі вже економлять, переходячи на електровантажівки. Перехід на зарядні станції для електровантажівок — це майбутнє галузі, і компанія SNAP готова допомогти водіям та операторам автопарків у цьому переході».
Меттью Белламі — керуючий директор компанії SNAP
Країни, які отримують найменшу економію від переходу на електричні вантажні автомобілі
Хорватія (19,96 євро), Кіпр (21,16 євро) та Молдова (22,72 євро) наразі є трьома країнами Європи з найнижчим рівнем економії коштів.
Хорватія посідає друге місце в ЄС за найнижчими темпами поширення електромобілів після Польщі. Це частково пов’язано з недосконалістю інфраструктури зарядки електромобілів у Хорватії, зокрема з тим, що для запуску процесу зарядки на деяких станціях потрібно дзвонити до служби підтримки або користуватися кількома різними додатками, а також із недостатніми вказівками щодо розташування зарядних станцій поза межами основних автомагістралей та потенційно тривалим часом очікування під час пікового туристичного сезону. Крім того, у Хорватії бракує надшвидкісних зарядних станцій
(180 кВт і вище), що може стати проблемою для електричних вантажних автомобілів, які потребують більше енергії, ніж середньостатистичний електромобіль.
І Кіпр, і Молдова мають внутрішні геополітичні проблеми, які ускладнюють планування інфраструктури для зарядки електромобілів (а також національне планування загалом). Що стосується Кіпру, то північна частина острова — включаючи половину столиці Нікосії — з 1974 року окупована підтримуваною Туреччиною Турецькою Республікою Північного Кіпру. Що стосується Молдови, то східна провінція Придністров’я діє як де-факто держава з власним урядом. Це означає, що обидві країни не можуть послідовно впроваджувати інфраструктуру для електромобілів на території, яку вони вважають своєю.
Проблеми на Кіпрі також ускладнюються високою вартістю електроенергії, тоді як у Молдові ціни на дизельне паливо є п’ятими за дешевизною в Європі. Крім того, Молдова є другою найбіднішою країною Європи, що ускладнює інвестиції в інфраструктуру для електромобілів. Усі ці фактори призводять до загального незначного зниження витрат на експлуатацію електричних вантажних автомобілів.
Польща також посідає одне з останніх місць у рейтингу з економією у розмірі 24,22 євро. Незважаючи на вражаюче економічне зростання та збільшення інвестицій в інфраструктуру для зарядки електромобілів, великі розміри країни означають, що в деяких її регіонах все ще існує проблема з покриттям мережі — хоча, ймовірно, у майбутньому ситуація зміниться.
Такі країни, як Іспанія (32,20 євро), Румунія (30,62 євро) та Ірландія (30,54 євро), посідають середні позиції за рівнем економії витрат на експлуатацію електричних вантажних автомобілів. Ймовірно, це пов’язано з тим, що в цих країнах розвивається інфраструктура для заряджання електромобілів, а ціни на електроенергію та дизельне паливо знаходяться на середньому рівні.
На наведеному нижче графіку показано 10 країн, у яких економія витрат при використанні електричних вантажних автомобілів є найнижчою:
Економія витрат на експлуатацію електровантажівок у Великій Британії
У Великобританії економія витрат на е-вантажівки становить 36,23 євро, що дозволяє країні посісти 11-те місце в загальному рейтингу за рівнем економії витрат на зарядку на 100 км. Це значною мірою зумовлено високими цінами на пальне у Великобританії, зокрема ціни на дизельне пальне є третіми за величиною в Європі. Хоча економія від високих цін на дизельне паливо, безсумнівно, сприяє значній економії витрат на eHGV у Великобританії, вона, ймовірно, була б набагато вищою, якби електроенергія у Великобританії не була також однією з найдорожчих у Європі.
Велика Британія також очікує на вдосконалення інфраструктури зарядки електромобілів. Британська компанія з обслуговування автомагістралей «Moto» активно планує побудувати 15 «суперхабів» до 2027 року. Ці суперхаби зможуть забезпечувати зарядку електровантажівок ефективніше, ніж стандартні зарядні станції для електромобілів. Наразі на дорогах Великої Британії налічується менше п’яти зарядних станцій, призначених виключно для електровантажівок. З огляду на те, що інші компанії, такі як BP Pulse та Aegis Energy, також планують інвестувати, ймовірно, що найближчим часом у Великій Британії з’явиться значно покращена мережа зарядних станцій для вантажних електромобілів.
Що впливає на електрифікацію великовантажних автомобілів?
Наразі на електрифікацію великовантажних автомобілів впливає низка факторів, серед яких — відсутність зарядної інфраструктури, тривалий час заряджання, високі початкові витрати на переобладнання на електротягу та обмежений запас ходу. Крім того, порівняно низька вартість та доступність дизельного палива й транспортних засобів роблять традиційні великовантажні автомобілі привабливим варіантом для операторів автопарків.
Однак усі ці наслідки можуть відрізнятися залежно від країни, в якій здійснюється діяльність. Наприклад, якщо ваш автопарк працює виключно на внутрішніх маршрутах у таких країнах, як Норвегія чи Ісландія, то, ймовірно, він зазнає меншого впливу, ніж автопарк, що працює по всій Європі або в регіонах із менш розвиненою інфраструктурою для електровантажівок, таких як Балкани.
Недостатня зарядна інфраструктура
Головною перешкодою для електрифікації великовантажних автомобілів є недостатня інфраструктура для заряджання електромобілів-вантажівок. Це пов’язано з тим, що електромобілі-вантажівки потребують заряджання потужністю в мегавати, чого не підтримують більшість існуючих зарядних станцій для легкових електромобілів (стандартних електрокарів та мікроавтобусів).
У Європі є чимало країн, де гостро відчувається брак такої інфраструктури, особливо на основних вантажних маршрутах та на автостоянках для вантажівок. Зазвичай це бідніші держави Південної та Східної Європи, такі як Молдова, Грузія та Болгарія. Не випадково ці країни посідають останні 10 місць за рівнем економії витрат завдяки системі eHGV.
Також може траплятися так, що зарядні станції для електровантажівок і існують, але вони розташовані в районах, де через слабку місцеву електромережу просто неможливо зарядити одночасно кілька електровантажівок протягом ночі. Це часто стає проблемою у сільських та віддалених районах Європи.
Хоча багато європейських країн планують модернізувати інфраструктуру для електромобілів великої вантажопідйомності, це все ще є трудомістким і дорогим процесом, який супроводжується численними бюрократичними, логістичними та технічними перешкодами, які необхідно подолати — не кажучи вже про необхідну модернізацію супутньої інфраструктури, зокрема підключення до місцевих електромереж.
Тривалий час заряджання
Зарядка електричних вантажівок займає набагато більше часу, ніж зарядка звичайних електромобілів. Це означає, що заряджати їх доводиться переважно вночі. Навіть якщо вдасться придбати зарядні станції для швидкої зарядки електричних вантажівок, процес все одно триватиме щонайменше дві години, а не кілька хвилин, як у випадку з бензиновими автомобілями.
Такий тривалий час заряджання може негативно позначитися на операторах автопарків з точки зору термінів виконання замовлень. У галузі, де діють жорсткі графіки доставки та терміни виконання, це може потенційно зашкодити результатам діяльності.
Обмежений асортимент електровантажівок
Електричні вантажівки також обмежені відносно невеликою дальністю ходу порівняно з пробігом традиційних вантажівок. За даними компанії Safety Shield, типова електрична вантажівка на одному заряді може проїхати близько 300 миль (приблизно відстань від Лондона до Роттердама). Натомість типова вантажівка з дизельним двигуном на одному баку пального може проїхати до 1 000 миль ( приблизно відстань від Лондона до Варшави).
На пробіг електричних вантажних автомобілів також можуть сильніше впливати зовнішні фактори, такі як вантаж, холодна погода та рельєф місцевості. Це може викликати у водіїв побоювання щодо запасу ходу, через що вони можуть частіше заряджати автомобілі, щоб переконатися, що у них вистачить енергії для досягнення пункту призначення. У свою чергу, це може призвести до затримок у доставці, особливо під час проїзду країнами з недостатньо розвиненою інфраструктурою зарядки електричних вантажних автомобілів.
Все це робить оптимізацію маршрутів надзвичайно важливою для операторів автопарків, які планують поїздки своїх електровантажівок. Слід зазначити, що технології акумуляторних батарей постійно розвиваються, і їхня ємність — а отже, і пробіг — у найближчому майбутньому продовжуватимуть зростати.
Високі витрати на е-вантажівки
Початкова вартість електровантажівки є високою (зазвичай вона становить від 160 000 до 200 000 фунтів стерлінгів, тоді як вартість дизельної вантажівки — від 80 000 до 100 000 фунтів стерлінгів), що може потенційно відлякувати приватних водіїв та невеликих операторів автопарків від її придбання. Це значною мірою пов’язано з високою вартістю акумуляторних технологій, що використовуються в таких транспортних засобах. Це означає, що купівля нового електричного вантажного автомобіля буде дорогою, оскільки технологія, що використовується в ньому, є дорожчою, ніж у дизельного вантажного автомобіля.
Висока початкова вартість придбання електровантажівок також означає, що оператори автопарків у країнах із нижчими тарифами на електроенергію для заряджання електровантажівок, таких як Норвегія, Швеція чи Фінляндія, частіше переходять на електромобілі, оскільки вони окуплять свої інвестиції швидше, ніж оператори в країнах із високими тарифами на електроенергію, таких як Ірландія та Хорватія.
Ціни на електроенергію також можуть коливатися у зв’язку з різними подіями. Наприклад, протягом останніх п’яти років ціни на електроенергію коливалися у відповідь на відновлення економічної діяльності після пандемії COVID-19, а потім — на вторгнення Росії в Україну у 2022 році (останнє, зокрема, мало значний вплив на енергопостачання в Європі). В результаті цього в період після вторгнення середня ціна на електроенергію в столицях країн ЄС зросла майже на 30% — з 20,5 до 26,5 євроцентів за кВт·год. Однак, оскільки зараз середня ціна в ЄС нижча, ніж у 2022 році, здається, що зарядка вантажних автомобілів на електроенергію продовжуватиме набирати обертів.
У середньому по Європі вартість експлуатації електровантажівки на відстані 100 км становить 20,51 євро — це значно дешевше, ніж 51,10 євро, які доводиться витратити на дизельну вантажівку за ту саму відстань.
У міру підвищення ефективності та поширення акумуляторних технологій, а також зниження вартості їх виробництва, електровантажівки також стануть доступнішими за ціною.
Низька вартість та доступність дизельного палива
Дизельне паливо, як і раніше, відіграє домінуючу роль у галузі вантажних перевезень. Це пояснюється тим, що інфраструктура для заправки дизелем у Європі добре розвинена вже протягом десятиліть, особливо у порівнянні з мережею зарядних станцій для електромобілів. Сумісність дизельного палива з паливними картками та його відносна дешевизна також роблять його популярним серед менеджерів автопарків вантажних автомобілів.
Однак, як і у випадку з електроенергією, вартість дизельного палива коливається в різних частинах континенту. Саме тому в таких країнах, як Молдова, Грузія та Мальта, де дизельне паливо залишається дешевим, може виявитися вигідніше продовжувати використовувати вантажні автомобілі на дизельному паливі. І навпаки, для таких країн, як Ісландія та Нідерланди, де дизельне паливо є відносно дорогим, існує більший стимул перейти на електричні вантажні автомобілі.
Країна, де пальне коштує дешево, може також з більшою обережністю ставитися до значних інвестицій в інфраструктуру для електровантажівок, побоюючись втратити традиційні автопарки вантажівок, які в результаті можуть обрати альтернативні маршрути.
Майбутнє електричних вантажних автомобілів у Європі
Електричні вантажні автомобілі — це довгострокове майбутнє автомобільних перевезень. З часом їх експлуатація не тільки обійдеться дешевше, але й завдяки активним інвестиціям та швидкому розбудові нової інфраструктури вони стануть набагато вигіднішими як з фінансової, так і зі стратегічної точки зору.
Окрім економічних переваг, електричні вантажівки також відіграють важливу роль у досягненні екологічних цілей, таких як «Net Zero». Оскільки традиційні вантажівки є значними джерелами забруднення, скорочення викидів завдяки електричним вантажівкам дозволить відчути поліпшення якості повітря по всій Європі.
Наступні тенденції, ймовірно, вплинуть на розвиток електричних вантажних автомобілів у майбутньому:
- «Розумні» автостоянки для вантажівок: у майбутньому автостоянки для вантажівок будуть удосконалюватися, щоб краще відповідати потребам електровантажівок та іншим інноваційним технологічним рішенням. Такі автостоянки можуть бути оснащені, серед іншого, сучасними станціями надшвидкої зарядки, діагностичним обладнанням, станціями заміни акумуляторів та автоматизованими системами прибирання.
- Посилення вимог ЄС: зони з обмеженим рівнем викидів (LEZ) вже діють у низці міст (наприклад, у Парижі, Берліні та Мілані), і, ймовірно, все більше європейських міст підуть їхнім прикладом у зв’язку з посиленням транспортних вимог ЄС. Оператори автопарків можуть обрати електровантажівки (eHGV), щоб відповідати вимогам ЄС, або модернізувати свої вантажівки, встановивши більш екологічні технології, такі як інтелектуальні тахографи.
- Впровадження штучного інтелекту: Технології штучного інтелекту вже мали значний вплив на екологічну стійкість у сфері автомобільних перевезень — зокрема, вони застосовуються для оптимізації маршрутів, профілактичного технічного обслуговування та розробки автономних транспортних засобів. Електромобілі, ймовірно, будуть оснащені системами штучного інтелекту, що сприятиме підвищенню екологічної стійкості галузі автомобільних перевезень у найближчі десятиліття.
- Екологічна стійкість: Перехід на електровантажівки є частиною більш широкого глобального руху до екологічно стійкого способу життя. Наслідки екстремальних погодних явищ, зокрема спеки та повеней по всій Європі, не демонструють жодних ознак ослаблення через зміни клімату. Перехід на електровантажівки — це один із способів, за допомогою якого світ зменшує свою залежність від викопного палива.
- Різноманітність видів палива: У період переходу на екологічно чистіші джерела палива протягом 2030-х років на дорогах буде представлені найрізноманітніші типи вантажних автомобілів. Багато з них будуть старими дизельними моделями, деякі — електричними, а інші — працюватимуть на альтернативних видах палива, таких як біопаливо, вироблене з відновлюваних джерел біомаси.
Ефективніше керуйте витратами на електронні вантажні автомобілі
Електричні великовантажні автомобілі — це майбутнє, і в цьому майже немає сумнівів. Економічні та екологічні переваги спонукатимуть все більше операторів автопарків та водіїв переходити на електромобілі в найближчі роки. Тривалість цього перехідного періоду залежатиме від того, як швидко Європа зможе розбудувати інфраструктуру для заряджання електромобілів.
Наразі на значній частині континенту електровантажівки не є економічно вигідними і потребують ретельної оптимізації маршрутів через менший запас ходу. Крім того, пов’язані з цим початкові витрати можуть відлякувати приватних водіїв та невеликих операторів автопарків.
Технології та інфраструктура будуть і надалі вдосконалюватися, а вже зараз існують сервіси, покликані максимально спростити управління парками електронних вантажівок та пов’язаними з цим витратами. Від оптимізації маршрутів і управління автопарком до карт із місцями для паркування та мийок для вантажівок — SNAP спрощує роботу вантажоперевізників.
